🗊Презентация Романьський стиль

Рома́нський стиль Створив:Бурмага Даніель

Рома́нський стиль — художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно західній) в 10—12 ст. (у деяких місцях — і в 13 ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. 19 ст. Арсісс де Комон, який встановив зв'язок архітектури 11—12 ст. із давньоримською. Рома́нський стиль — художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно західній) в 10—12 ст. (у деяких місцях — і в 13 ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. 19 ст. Арсісс де Комон, який встановив зв'язок архітектури 11—12 ст. із давньоримською.

Характеристика стилю Характеристика стилю Мантуя, Італія. Ротонда Сан Лоренцо, 11 століття, романський стиль. В орнаменті перепліталися традиції античності, Візантійської імпері, Ірану й Далекого Сходу. Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад.

Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності.

Сюжетна капітель, 11 ст., Франція

Зооморфна капітель, 11 ст.

Адам і Єва, ХІІ ст., Франція

Капітель 11 ст. Всі - Музей Клюні, Париж

Фігурні композиції мали різні масштаби; їхні розміри залежали від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Фігури перебували у співвідношенні з архітектурними формами. Зображення всередині — більші, ніж ті, що вміщувались у кутках. На фризах фігури мали присадкуваті форми, на опорних частинах — подовжені. Фігурні композиції мали різні масштаби; їхні розміри залежали від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Фігури перебували у співвідношенні з архітектурними формами. Зображення всередині — більші, ніж ті, що вміщувались у кутках. На фризах фігури мали присадкуваті форми, на опорних частинах — подовжені.

У XII ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. Для романської монументальної пластики характерні гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу. Центр композиції — величезна фігура Христа. У верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай і праведники (добро), ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). Схеми виконання сюжету Страшного суду різні. Наприклад, у соборі Сент-Лазар в Отені поруч із грізним і величним образом Христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що супроводжується крутійством диявола й ангела, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним. У XII ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. Для романської монументальної пластики характерні гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу. Центр композиції — величезна фігура Христа. У верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай і праведники (добро), ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). Схеми виконання сюжету Страшного суду різні. Наприклад, у соборі Сент-Лазар в Отені поруч із грізним і величним образом Христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що супроводжується крутійством диявола й ангела, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним. Композиція суворо підпорядкована принципу ієрархії: у центрі величезна й нерухома фігура Христа, навколо неї — безліч фігур, що передають бурхливий рух. У романській пластиці поєднуються піднесене й повсякденне, грубо-тілесне й абстрактно-гротескне.

Романські споруди Романський портал, Ірландія.

Церква Сен-Вінсент в Меріньяк ,12 ст., Франція (тинькування пізнє)

Церква Діви Марії, 12 ст., Левата, Каталоніям

Реконструкція романської каплиці, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.

Західний портал церкви Святого Пантелеймона, Шевченкове

Україна Романський вплив міг прийти в Україну з Польщі, Угорщини й Чехії. Він найбільше втілений у спорудах Чернігова і Галича, у якому збереглася церква св. Пантелеймона (1194), де романські форми значно переважають візантійські. Портал із колонками, внутрішні різьблені фризи з аканту і плетінки близькі до подібних пам'яток Заходу. У будівлях Чернігова спостерігається романський вплив (Успенський собор Єлецького монастиря), хоча у своїй основі вони мають типові риси давньоруської візантики. Такі романські риси мали й інші споруди України: у Галичі (княжий собор Успення Богородиці в Крилосі), у Володимирі-Волинському та кілька церков-ротонд у Галичині, на Волині й Закарпатті. Цього не можна сказати про іконографію. Тільки в збережених мініатюрах ТрірськогоПсалтиря з другої половини ХІ ст. помітні деякі романські риси, що й спонукало дослідників мистецтва вважати їх творами західно-українських майстрів.

Собор Бориса й Гліба (Чернігів)

Церква Санта Марія дель Наранхо, Овьєдо, Астурія, Іспанія

Церква Сан Мікеле Маджоре, головний фасад, Павія, Італія

Абатство Кодон, 12 ст., Дордонь. Франція

Церква св. Михаїла, 1010-1033 рр., Гільдесгайм, Німеччина.

Базиліка св. Георгія, вівтар, Прага, Чехія.

Церква Сан Хуліан де лос Прадос, вівтар, Овьєдо, Астурія, Іспанія.

Реконструкція романської каплиці, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.

Церква св. Михаїла, портал північного трансепта, Павія, Італія.

Дякую за увагу!!!☺