ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ

Нажмите для полного просмотра!

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №2

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №3

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №4

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №5

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №6

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №7

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №8

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №9

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №10

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №11

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №12

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №13

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №14

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №15

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №16

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №17

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №18

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №19

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №20

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №21

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №22

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №23

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №24

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №25

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №26

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №27

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №28

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №29

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №30

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №31

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №32

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №33

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №34

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №35

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №36

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №37

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №38

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №39

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №40

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №41

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №42

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №43

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №44

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №45

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №46

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №47

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №48

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №49

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №50

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №51

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ, слайд №52

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ. Доклад-сообщение содержит 52 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВИХ М’ЯЗІВ

Слайд 2

Описание слайда:

Слайд 3

Описание слайда:

Електричні подразники використовують при зупинці серця, коли необхідно його запустити, при порушеннях ритму. Механічне подразнення також використовується в умовах реанімації, коли роблять масаж серця через грудну клітку руками або кардіомасажерами, які діють механічно і певний час. Сама кров також діє як механічний подразник. Температурний фактор - при зміні температури тіла ритм скорочення міняється. Хімічні подразнення - це лікарська терапія, коли призначають серцеві препарати. Це можна побачити в досліді, коли зупинити серце і подіяти на нього яким-небудь хімічним препаратом. Проявом збудливості є збудження, яке визначається появою потенціалу дії (ПД).

Слайд 4

Описание слайда:

Слайд 5

Описание слайда:

Слайд 6

Описание слайда:

Доказати значення різних каналів можна фармакологічно. Швидкі «Nа»- канали блокуються тетродотоксином. ПД. не виникає. «Са – Na» повільні канали блокують: кобальтом, марганцем, нікелем; органічними антагоністами «Са» можуть бути веропоміл, ізоптил (югославський препарат). Якщо серце помістити в розчин без «Са», то ПД. виникає, але скорочення не буде Це ми можемо спостерігати і в клініці, коли реєструють ЕКГ. а скорочення серця немає.

Слайд 7

Описание слайда:

Слайд 8

Описание слайда:

Слайд 9

Описание слайда:

Фаза абсолютної рефлекторності –«Na» -інактивація, збудливість = "0", має місце проникнення «Са». Відносна рефракторна фаза - в цей час проявляється проникнення «К» і «Na», з'являється збудливість, але необхідно брати надпороговий подразник, щоб викликати нове подразнення. Фаза супернормальності (екзальтаційна фаза) - підвищена «Na» проникливість, збудливість вище норми, подразник може бути пороговий і навіть допороговий.

Слайд 10

Описание слайда:

Слайд 11

Описание слайда:

Довгий рефракторний період оберігає міокард від надто швидкого повторного збудження. Таке збудження могло би порушити нагнітальну функцію серця. Разом з тим фаза рефракторності перешкоджає рухові збудження по колу в міокарді, яке привело би до порушення ритмічного чергування скорочення і розслаблення.

Слайд 12

Описание слайда:

Слайд 13

Описание слайда:

Іони «Са» вступають в закінчення тропоміозинових ниток, активують тропінін і його здатність формувати контакти актину і міозину. Це викликає втягування актину всередину міозину. Для ковзання цих ниток необхідна енергія, яка утворюється за рахунок АТФ. Іони «Са» мобілізуються із цистерн саркоплазматичного ретикулуму під впливом ПД. Частина іонів «Са» проникає в клітини із міжклітинної рідини під час збудження.

Слайд 14

Описание слайда:

Слайд 15

Описание слайда:

Слайд 16

Описание слайда:

Наступне скорочення може виникнути після наступного збудження. Серцеві м'язи на відміну від скелетних не зможуть відповідати на часті подразнення тетанічними скороченнями. Це має важливе значення для нагнітальної функції серця. Тетанічні скорочення, які тривали б довше періоду виганяння крові, мішали б наповненню серця кров'ю із вен.

Слайд 17

Описание слайда:

Слайд 18

Описание слайда:

Слайд 19

Описание слайда:

Екстрасистола - позачергове скорочення серця у відповідь на позачергове подразнення. Умови: - подразнення по силі повинно бути надпорогове. - воно повинно бути прикладене на кінці діастоли, щоб подразнення попало на відносну рефракторну фазу, коли уже появляється збудливість. Виділяють екстрасистоли двох видів в залежності від місця подразнення. 1. Передсердна (синусна), коли подразник діє в ділянці синусного вузла. 2. Шлуночкова - сильне подразнення прикладають до шлуночка, де виникає позачергове збудження. Якщо подивитись на міограму серця, то при передсердній екстрасистолі пауза після позачергового скорочення нормальна, не відрізняється від інших пауз. Позачергові фази рефракторності виникають одночасно у великому серці і синусі, і поширюються на все серце. Виникає у синусі черговий імпульс, який запускає нове скорочення.

Слайд 20

Описание слайда:

Слайд 21

Описание слайда:

Розпізнається екстрасистола шлуночків хворим - випадає один удар серця. Неодночасне скорочення різних відділів серця - асинхронне скорочення. Загальна частота скорочення може бути до 400 на хвилину і носить назву тріпотіння. А якщо скорочення до 600 разів на хвилину - мерехтіння.

Слайд 22

Описание слайда:

Слайд 23

Описание слайда:

Слайд 24

Описание слайда:

Слайд 25

Описание слайда:

Слайд 26

Описание слайда:

Старлінг удосконалив конструкцію препарату Павлова - Чистовича і дослідним шляхом вивів "закон серця". Цю ж закономірність на серці жаби показав Франк. Закон читається так: "Сила серцевих скорочень є функцією початкової довжини м'язових волокон серця", тобто прямо залежить від степені їх розтягування під час діастоли притікаючою кров'ю. Чим більше наповнюється серце кров'ю під час діастоли, тим сильніше під час систоли серце скоротиться і тим більше крові викине в аорту і легеневу артерію.

Слайд 27

Описание слайда:

Слайд 28

Описание слайда:

Слайд 29

Описание слайда:

Слайд 30

Описание слайда:

Слайд 31

Описание слайда:

Слайд 32

Описание слайда:

Слайд 33

Описание слайда:

Слайд 34

Описание слайда:

Слайд 35

Описание слайда:

Частота автоматичних скорочень розглядалась як показник здібності до автоматії різних відділів серця. Чим далі розмішений центр автоматії від венозного синуса, тим менша його здатність до автоматіі. Ця залежність отримала назву спадаючого градієнта автоматії. Водієм автоматії є венозний синус, інші відділи серця мають свою скриту автоматію, в нормі себе не проявляють і підпорядковані синусу. Ще один доказ того, що водієм ритму для серця є синусний вузол - досліди з дією тепла і холоду на серце жаби.

Слайд 36

Описание слайда:

Слайд 37

Описание слайда:

Слайд 38

Описание слайда:

Слайд 39

Описание слайда:

Вияснилося, що здатність, до спонтанного автоматичного збудження мають відносно мало диференційовані "атипові" м'язові волокна. Вони багаті саркоплазмою, глікогеном, бідні міофібрилами, у них погано виражена поперечна покресленість. Атипові міокардіальні волокна в основному знаходяться в головних осередках автоматії: сино-атріальному і атріо-вентрикулярному вузлах і розсіяні в міокарді передсердь та шлуночків. Вони є водіями ритму, тобто генераторами імпульсів автоматії, які розповсюджуються по провідній системі серця.

Слайд 40

Описание слайда:

Слайд 41

Описание слайда:

Слайд 42

Описание слайда:

Збудження виникає у сино-атріальному вузлі, дифузно розповсюджується по міокарду передсердь до атріо-вентрикулярного вузла. Тут, завдяки особливим властивостям клітин специфічної мускулатури і особливому способу їх з'єднання, виникає затримка проведення збудження, внаслідок чого пучок Гіса і волокна Пуркін'є, збуджуються лише після того, як мускулатура передсердь встигає скоротитися і перегнати кров із передсердь в шлуночки.

Слайд 43

Описание слайда:

Слайд 44

Описание слайда:

Електронною мікроскопією показано, що м'язи серця не є синцитій. Вони складаються із окремих м'язових клітин, між якими на місцях контакту є особливі вставні диски (нексуси). Передбачають, що опір тут низький (100 – 200 - 400 ом/см), що і забезпечує полегшене проведення збудження. Існує і така думка, що опір в нексусах - величина непостійна, вона може знижуватися, або підвищуватися через лишки «Са». Цим можна пояснити механізм фібриляції при гіпоксії, гіпотермії, пропусканні через серце гіпертонічного розчину тощо.

Слайд 45

Описание слайда:

Слайд 46

Описание слайда:

Здатність їх самостійно генерувати імпульси пригнічується більш частими імпульсами, що приходять до них від сино-атріального вузла. Коли ж цей вузол не здатний генерувати імпульси, лише тоді атріо-вентрикулярний вузол бере на себе цю функцію. Скорочення шлуночків буде з частотою 40-50ударів/хв. Якщо і цей вузол не працює, то водієм ритму стануть волокна, пучка Гіса, або клітини волокон Пуркін'є. Ритм серця буде 20 ударів/хв, що явно недостатньо для підтримка нормальної функції організму.

Слайд 47

Описание слайда:

Слайд 48

Описание слайда:

Різке збільшення швидкості проведення збудження по пучку Гіса підвищує ефективність роботи серця як насоса завдяки синхронному залученню до скорочення клітин міокарда, що сприяє підвищенню потужності останнього. Якби до міокарду шлуночків збудження проводилось не через пучок Ґіса, а безпосередньо по клітинах міокарду, то період асинхронного скорочення тривав би неодночасно, а серце витрачало би до 50 % своєї потужності. Таким чином, провідникова система серця забезпечує ряд важливих фізіологічних властивостей серця.

Слайд 49

Описание слайда:

Слайд 50

Описание слайда:

Слайд 51

Описание слайда:

Коли порушено проведення збудження по одній із ніжок пучка Гіса, а друга ніжка функціонує нормально, виникає неповна блокада, або поздовжня, Наприклад, серце скорочувалося з частотою 75 разів/хв. , ми порушили проведення збудження по лівій ніжці пучка Гіса. Передсердя і шлуночки, як скорочувалися 75 разів/хв. , так і будуть скорочуватися з тієюж частотою - 75. Лише лівий шлуночок у часі буде відставати від правого. В силу синцитіальної будови серця збудження до лівого шлуночка прийде від закінчень не пошкоджених гілочок правого шлуночка по скорочувальному міокарду. Швидкість проведення тут значно мала, шлях проведення імпульсу займе більш тривалий час, тому лівий шлуночок буде скорочуватися з запізненням.