🗊Презентация Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин. ONKO. Лекція №3

Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин. Ендоскопічні та цитологічні дослідження в діагностиці пухлинних захворювань. Рентгенодіагностика пухлин

План лекції: Загальні принципи діагностики онкологічних захворювань Цито - гістологічні методи Інструментальні та лабораторні методи Сучасні нововведення в діагностиці злоякісних пухлин

1. Загальні принципи діагностики онкологічних захворювань Застосування різноманітних методів діагностики необхідне для виявлення пухлинного процесу, визначенні його стадії і вибору тактики лікування пацієнтів, що страждають онкологічними захворюваннями. Вибір методу діагностики і тактики дослідження є одним з основних компонентів лікування онкологічних пацієнтів.

В залежності від того, в який із періодів розвитку пухлини її виявляють, розрізняють чотири рівні діагностики новоутворень: Надзвичайно рання діагностика - розпізнавання облігатних передракових процесів. Рання - пухлина росте в епітелії, не проростаючи базальної мембрани (Tis, carcinoma in city). Носії таких пухлин можуть бути повністю вилікувані.

Своєчасна - прорив базальної мембрани, інфільтративний ріст, контакт із кровоносними та лімфатичними судинами (Т1,Т2). Однак у цій стадії у 15-30 % пацієнтів є нерозпізнані доклінічні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах, а іноді навіть і віддалені. Тому повне вилікування можливе лише у 70-85 % випадків. Своєчасна - прорив базальної мембрани, інфільтративний ріст, контакт із кровоносними та лімфатичними судинами (Т1,Т2). Однак у цій стадії у 15-30 % пацієнтів є нерозпізнані доклінічні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах, а іноді навіть і віддалені. Тому повне вилікування можливе лише у 70-85 % випадків. Пізня - метастази в регіонарні лімфатичні вузли та віддалені метастази.

Функціональна діагностика — набір методів, які використовуються для перевірки працездатності певної системи на основі дослідження її роботи (функціонування). Злоякісна пухлина, що вже виникла, в I та II стадії росту найчастіше безболісна, без яскраво вираженої симптоматики. Але ретельно зібраний анамнез дозволяє і в цих випадках запідозрити початок злоякісного новоутворення. Академік О. І. Савицький описав ряд малих неспецифічних симптомів - "синдром малих ознак", одночасна наявність яких у пацієнта є специфічною для злоякісної пухлини.

"синдром малих ознак" невмотивована слабкість, швидка стомлюваність  схуднення анемізація (недокрів'я, що проявляється блідістю) психічна депресія  В залежності від локалізації процесу, як доповнення до перерахованих ознак, з'являються інші характерні ознаки.

2. Цито – гістологічні методи Морфологічний метод дослідження: Цитологічний метод: дослідження клітинної структури промивних вод, ексудату, мазків, пунктату, зскрібків, мазків- відбитків. Гістологічний метод: дослідження тканинної структури при спеціальній обробці біоматеріалу після біопсії.

Щіточки - браш для цитологічного дослідження

Проведення цитологічного дослідження

Біопсія  - видалення або скушування шматочка пухлини чи підозрілої на пухлину тканини для гістологічного дослідження Аспіраційна (пункційна): біоматеріал отримують ін‘єкційною голкою через прокол шкіри над пухлиною.

Трепанобіопсія:отримують стовпчик тканини за допомогою спеціальної голки

Біопсія ексцизійна: хірургічне видалення всього патологічного вогнища Біопсія інцизійна: видаляють кілька шматків тканини при пухлинах великих розмірів

Біопсія щипцева: шматочок тканини отримують за допомогою щипців

Біопсія випадкова: матеріал отримують випадково

3. Інструментальні та лабораторні методи Ультразвукова діагностика (УЗД, сонографія) - відбивання частини ультразвукових хвиль від поверхонь розподілу між середовищами з різними фізичними (акустичними) властивостями.

УЗД є високоінформативним методом дослідження, застосовується для діагностики пухлин органів черевної порожнини, заочеревинного простору, малого тазу, щитоподібної залози, м'яких тканин тулуба тощо. Під час дослідження також може бути виконана прицільна пункція пухлини. УЗД є високоінформативним методом дослідження, застосовується для діагностики пухлин органів черевної порожнини, заочеревинного простору, малого тазу, щитоподібної залози, м'яких тканин тулуба тощо. Під час дослідження також може бути виконана прицільна пункція пухлини. Пухлина простати

Рентгенологічне обстеження є основним методом розпізнавання при пухлинах легенів, шлунка, товстої кишки. Сучасна рентгенологія широко застосовує томографічне (пошарове) дослідження із контрастуванням органа. За останні роки значно розширилося застосування спеціальних методів дослідження, таких як ангіографія, бронхографія. Рентгенологічене обстеження э одним з основних, що проводяться з профілактичною метою.

Рентгенологічне дослідження стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки. Проводиться із використанням контрасту (сульфат барію) Рак шлунку Карцинома стравоходу

Рентгенологічне дослідження товстої кишки (іригоскопія) Нормальне розташування петель товстої кишки і гаустри слизової оболонки

Бронхографія – констраст (урографін) вводять в бронхи через катетер, отримують зображення бронхіального дерева

Рентгенологічне дослідження нирок та сечових шляхів Види: оглядова рентгенографія внутрішньовенна екскреторна урографія ретроградна пієлографія (контраст вводять через катетер за допомогою цистоскопа в сечовід)

Ангіографія - дослідження артерій та вен після введення контрастної речовини (верографін, урографін)

Гістеросальпінгографія – рентгенологічне дослідження маткових труб

Мамографія- виявляє вогнище пухлини діаметром від 0,3 см Це спеціальне рентгенівське обстеження грудної залози з використанням невеликої дози рентгенівських променів.  Обстеження краще проводити на 7-й - 10-й день від першого дня менструального циклу, коли груди менш болючі. Жінкам у менопаузі мамографія виконується в будь-який зручний час. Рекомендується, щоб кожна жінка після 45 років мамографію проходила щорічно (якщо лікар не рекомендує частіше).

Ендоскопічний метод Набув вирішального значення для ранньої діагностики раку внутрішніх локалізацій: шлунку, стравоходу, товстої і прямої кишок, бронхів  Ендоскопічно можна оглянути не тільки порожнинні органи, але і природні порожнини тіла - грудну (плевральну) порожнину, черевну, порожнини суглобів, середостіння тощо

Езофагогастродуоденоскопія

Бронхоскопія Метод, що дозволяє оглянути внутрішню поверхню бронхів, вивчити рельєф слизової оболонки та її складок, судинний малюнок, конфігурацію вічок бронхів. При необхідності діагностичну бронхоскопію поєднують з біопсією та подальшим морфологічним дослідженням.

Колоноскопія Дає змогу виявити патологічні зміни слизової оболонки товстої кишки (набряк, гіперемію, крововиливи, ерозії, новоутвори) Дозволяє вести спостереження за доброякісними пухлинами, проводити прицільну біопсію на всьому протягу товстої кишки

Ректороманоскопія Ендоскопічне обстеження прямої і сигмовидної кишок

Цистоскопія – ендоскопічне обстеженння внутрішньої поверхні сечового міхура Дає можливість діагностувати захворювання сечового міхура, оцінити функцію нирок (хромоцистоскопія), проводити ретроградну пієлографію Іноді застосовують ургентну цистоскопію з метою надання невідкладної допомоги

Гістероскопія

Кольпоскопія дозволяє розмежувати доброякісні процеси від змін, підозрілих на злоякісні перетворення, дає можливість прицільного взяття зшкрібка і біопсії

Лапароскопія — метод малотравматичний, тому таке втручання легше переноситься пацієнтами, менше виникає побічних процесів, пов'язаних з нагноєнням ран і кровотечами

Лабораторні дослідження Клінічні аналізи: аналіз крові, сечі, шлункового соку, калу необхідні у діагностиці первинного хворого. Наявність прихованої крові в сечі, калі, харкотинні є важливим симптомом злоякісної пухлини. Істотне значення має встановлення факту наростаючої анемізаціі (знекровлення).

4. СУЧАСНІ НОВОВВЕДЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) Магнітно-резонансна томографія (МРТ) це метод отримання зображень, індукованих сигналом ядерного магнітного резонансу.  МРТ дозволяє досягати винятково високого контрастування тканин, отримувати в ході одного дослідження зображення у всіх анатомічних проекціях, вивчати динамічні процеси, пов'язані з рухом біологічних рідин (крові, ліквору, сечі, жовчі), а також, завдяки застосуванню контрастних речовин, з високою точністю розрізняти навколопухлинний набряк і власне пухлину.

ЯМР-спектроскопія in vivo дає можливість поетапно оцінювати ефективність лікування, підбираючи дозу препарату чи променевого впливу, фіксуючи миттєві або віддалені реакції на проведену терапію.   ЯМР-спектроскопія in vivo дає можливість поетапно оцінювати ефективність лікування, підбираючи дозу препарату чи променевого впливу, фіксуючи миттєві або віддалені реакції на проведену терапію.    Позитронна емісійна томографія (ПЕТ) дозволяє отримувати унікальну інформацію про метаболічну активність пухлин і зміни метаболізму, пов'язані з проведеною терапією. Термографія - створення за допомогою спеціального апарату, чутливого до теплового випромінювання, зображення тіла людини, де різними кольорами відображуються ділянки з різною температурою шкіри. Термографічне дослідження грудних залоз дозволяє діагностувати ракове ураження в 80-87 % досліджуваних. Поєднання термографічного дослідження з рентгенологічним підвищує точність діагностики локалізації до 99 %. Термографічне дослідження ефективне при діагностиці раку щитоподібної залози, меланомі шкіри.

Рекомендована література: ОСНОВНА Баштан В.П., Одабаш’ян А.Л., Шелешка П.В. Онкологія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 313 с. Бєлінський Б.Т., Стернюк Ю.М., Шпарик Я.В. Онкологія. — К.: Здоров’я, 2004. — 527 с. Дрижак В.І., Домбрович М.І. Медсестринство в онкології. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 222 с. Довідник з онкології / За ред. С.О. Шалімова, Д.В. Мясоєдова. — К.: Здоров’я, 2000. — 560 с. Медсестринство в онкології: підручник / За ред. Л.М. Ковальчука. — К.: Медицина, 2011. — 512 с. Онкологія: підручник / В.В. Севідов, Н.М. Касевич. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011. — 216 с. ДОДАТКОВА Шегедин М.Б., Шустакевич С.Ф. Медсестринство в хірургії: навч. посібн. — К.: Медицина, 2008. — 120 с. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Здоров’я, 2000. — 248 с. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. — К.: Здоров’я, 2001. — 208 с. Інфекційний контроль у медичних закладах: навч. посібн. / За заг. кер. І.Я. Губенко. — Черкаси, 2003. — 44 с.