🗊Презентация Віртуальна подорож до Софіївки

Віртуальна подорож до Софіївки Ми сподіваємося, що ваше віртуальне знайомство надихне вас до реальної подорожі, яка напевно залишить у вас незабутні спогади. 

Ескурсія,вартість квитка. Телефон екскурсбюро парку — (04744) 3-22-10,  4-07-39 Вартість вхідного квитка для дорослих – 30 грн., для дітей шкільного віку – 20 грн. Вартість екскурсії для дорослих – 20 грн., для дітей шкільного віку – 15 грн.

ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА, РОЗВИТКУ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕНДРОПАРКУ "СОФІЇВКА" Дендрологічний парк "Софіївка" Національної академії наук України, який знаходиться в м.Умані Черкаської області, широко відомий далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. і стоїть в одному ряду з такими шедеврами паркобудівниитва Європи, як сад Бальбі у Флоренції (Італія), парк Сан-Сусі у Потсдамі (Німеччина) і палацовий парк у Версалі (Франція).

Цікаві паркові споруди. Рожевий павільон Статуя Одiсей Статуя Купідона Великий водопад

Міст через каскад Міст через каскад Грот Західний Темпейська долина Усічена колона

Кавказька гірка Кавказька гірка Фонтан Змія Павільон Флори Венеціанський місток

Статуя  Венери-купальниці Статуя  Венери-купальниці Дзеркало Діани Тарпейська скеля Статуя Орфея на площадці Бельведер

Китайська альтанка Китайська альтанка Обеліск Орел Альтанка Грибок 300-літній дуб

"Сімейне" дерево "Сімейне" дерево Камінь Ведмідь Статуя Венери Медицейської в гроті Фетіди Статуя Аполона Флорентійського

Зимовий сад Зимовий сад Грот Діани Вхід до гроту Каліпсо Бюст Сократа

Парк, як наукова установа Національної Академії Наук України, активно займається дослідженнями, пов’язаними з вивченням природної та культурної флори південного Лісостепу України, а також інтродукцією та акліматизацією рослин в регіоні. Парк, як наукова установа Національної Академії Наук України, активно займається дослідженнями, пов’язаними з вивченням природної та культурної флори південного Лісостепу України, а також інтродукцією та акліматизацією рослин в регіоні.

Колективом парку видано каталог рослин , в якому нараховується 1994 таксони з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав’янистих рослин в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин. Колективом парку видано каталог рослин , в якому нараховується 1994 таксони з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав’янистих рослин в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.

Красу парку оспівувало багато поетів, але поема польського поета С.Трембецького займає особливе місце. Написана у 1811 році, вона є віршованим путівником по парку. Красу парку оспівувало багато поетів, але поема польського поета С.Трембецького займає особливе місце. Написана у 1811 році, вона є віршованим путівником по парку.

З ЕКСКУРСІЄЮ ПО "СОФІЇВЦІ" Потрапивши до музею живої природи під назвою "Софіївка", ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так, адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера "Іліада" та "Одіссея". "Софіївка" тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська "Одіссея". Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить в собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, - і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера "Іліада" та "Одіссея". "Софіївка" тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська "Одіссея". Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить в собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, - і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси.

Від "Софіївки" по вулиці Садовій в 1853 році прокладено бруковане шосе до центру міста. Це було перше шосе в Умані. В 1844 р. при в'їзді до парку збудували дві башти в готичному стилі. Від "Софіївки" по вулиці Садовій в 1853 році прокладено бруковане шосе до центру міста. Це було перше шосе в Умані. В 1844 р. при в'їзді до парку збудували дві башти в готичному стилі. За вказівкою Миколи I, який побував у 1847 році в "Софіївці", ці башти були знесені, а замість них за проектом архітектора А. І. Штакеншнейдера спорудили в 1850-1852 рр. в античному стилі вхідні башти, що збереглися до нашого часу разом з в'їздними воротами та хвірткою. Огорожа від башт протягом цих років багато разів змінювалась - від дерев'яної на цегляних стовпчиках до металевої на гранітних колонах, до вигляду, який вона має тепер, разом з реконструйованим мостом, сходами та комплексом для обслуговування туристів, що тепер носить статус Будинку творчості вчених Національної академії наук України. Цей будинок, має оригінальну архітектуру, а на вершині будівлі - оглядовий майданчик. Крім музею в Будинку творчості вчених є готель на 45 осіб, ресторан, сауна - отже, всі умови для плідної роботи під час зустрічей наукових працівників з різних міст та країн.

Відразу біля входу в парк зліва, вгору по схилу простягається дорога, довжиною 1 км, яка веде до адміністративно-господарської зони. Вона прокладена у 1986 р., а в 2002 р., після закінчення будівництва нового ставу, її перебудували. Відразу біля входу в парк зліва, вгору по схилу простягається дорога, довжиною 1 км, яка веде до адміністративно-господарської зони. Вона прокладена у 1986 р., а в 2002 р., після закінчення будівництва нового ставу, її перебудували.

Прямуючи Головною алеєю, що в'ється вздовж русла річки Кам'янки, милуємося мальовничими краєвидами, слухаємо спів птахів, лагідне дзюркотіння води, шелест листя над головою, дивуємося неповторній красі природи і творінню людських рук. На лівому березі - кам'яні композиції, гроти. Про них не збереглося легенд, міфів чи навіть народних переказів, чим так багата "Софіївка". Це, на нашу думку, є теж доказом, що ця ділянка, створена в другий період будівництва парку, відображає оссіанічні мотиви, модні в той час в мистецтві та серед освічених людей Росії. Ось ця група гранітних брил, де росте таксодій дворядний, хіба не нагадує символічну могилу з чотирьох каменів одного з героїв поеми - Морара? Прямуючи Головною алеєю, що в'ється вздовж русла річки Кам'янки, милуємося мальовничими краєвидами, слухаємо спів птахів, лагідне дзюркотіння води, шелест листя над головою, дивуємося неповторній красі природи і творінню людських рук. На лівому березі - кам'яні композиції, гроти. Про них не збереглося легенд, міфів чи навіть народних переказів, чим так багата "Софіївка". Це, на нашу думку, є теж доказом, що ця ділянка, створена в другий період будівництва парку, відображає оссіанічні мотиви, модні в той час в мистецтві та серед освічених людей Росії. Ось ця група гранітних брил, де росте таксодій дворядний, хіба не нагадує символічну могилу з чотирьох каменів одного з героїв поеми - Морара?

В парку ще багато нерозгаданих таємниць, які належить розкрити, глибоко вивчивши літературну спадщину та архівні матеріали минулого. В парку ще багато нерозгаданих таємниць, які належить розкрити, глибоко вивчивши літературну спадщину та архівні матеріали минулого.

Китайська альтанка розташована в західній частині парку, що має назву Дубинка. Китайська альтанка розташована в західній частині парку, що має назву Дубинка. Альтанка, зроблена повністю з дерева і пофарбована в різні кольори, протягом минулого часу реставрувалася неодноразово, останній раз в 2001-2002 рр. Назву Китайська альтанка в літературі вперше зустрічаємо у О. Л. Липи (1948). Т. Темері називає її восьмигранним павільйоном. У короткому звіті про роботи, які проводилися в саду з 1837 по 1 квітня 1847 р., читаємо: "... 1841 року...збудовано дерев'яну альтанку на зразок китайської і вкрито дописами..." Доречно відзначити, що. Л. О. Казарінов у своєму рукописному нарисі приписує .влаштування тераси Бельв'ю (він же називає її Амон-театр) В. В. Пашкевичу. Це твердження людини, яка пропрацювала в парку більше 60-ти років, ще раз свідчить про те, що історію парку як до революції, так і до теперішнього часу ще знають погано. Адже Т. Темері, описуючи парк, 1846 р. згадує, що цей чудовий краєвид було обладнано садівником Ферре 1840 р., а В. В. Пашкевич працював в парку 1890р.

Сьогодні уже важко уявити, що до 1993 року маршрут, яким ви подорожуєте, був просто загальноміським звалищем сміття, а тепер на місці колишніх засмічених заболочених місць Ви маєте можливість побачити ті ставки, які планувалося побудувати 1855 року, познайомитись з водними рослинами, з рослинами, занесеними до Червоної книги, з гірським садом на кам'яних схилах нового Ліщинового ставу, робота над створенням якого велась з 1993 по 2002 рік, помилуватися великим краєвидом, що розкривається нам з алеї по тальвегу Грекової балки, як тільки ми дійдем до ставу ювілейного, чи з асфальтової дороги, що повертає праворуч і зникає в насадженнях дуба червоного та сосни кримської, виринувши над мальовничою місцевістю, що включає це чудове завершення Грекової балки, яка закінчується тут названим уже гірським садом з великою кількістю ґрунтопокривних рослин, насадженнями різних видів та форм ялівців, сосни, туї та інших рослин, характерних для гірської зони, а також водним дзеркалом ставу та своєрідною архітектурою Будинку творчості вчених, що розташований на правому схилі балки і ніби завершує цю чудову діараму. Сьогодні уже важко уявити, що до 1993 року маршрут, яким ви подорожуєте, був просто загальноміським звалищем сміття, а тепер на місці колишніх засмічених заболочених місць Ви маєте можливість побачити ті ставки, які планувалося побудувати 1855 року, познайомитись з водними рослинами, з рослинами, занесеними до Червоної книги, з гірським садом на кам'яних схилах нового Ліщинового ставу, робота над створенням якого велась з 1993 по 2002 рік, помилуватися великим краєвидом, що розкривається нам з алеї по тальвегу Грекової балки, як тільки ми дійдем до ставу ювілейного, чи з асфальтової дороги, що повертає праворуч і зникає в насадженнях дуба червоного та сосни кримської, виринувши над мальовничою місцевістю, що включає це чудове завершення Грекової балки, яка закінчується тут названим уже гірським садом з великою кількістю ґрунтопокривних рослин, насадженнями різних видів та форм ялівців, сосни, туї та інших рослин, характерних для гірської зони, а також водним дзеркалом ставу та своєрідною архітектурою Будинку творчості вчених, що розташований на правому схилі балки і ніби завершує цю чудову діараму.

Парк як туристичний центр пропонує своїм гостям комплекс послуг - екскурсійне супроводження шістьма мовами, готель, ресторан, конференц-зал тощо. Парк як туристичний центр пропонує своїм гостям комплекс послуг - екскурсійне супроводження шістьма мовами, готель, ресторан, конференц-зал тощо.

Основні напрями діяльності дендропарку: Основні напрями діяльності дендропарку: вивчення природної та культурної флори Правобережного Лісостепу України; збереження в штучних умовах у зоні південної частини Правобережного Лісостепу України біорізноманіття рослин, в тому числі рідкісних і зникаючих видів, а також насаджень і ландшафтних композицій парку; проведення науково-дослідних робіт в галузі інтродукції і акліматизації рослин і охорони рослинного світу, а також розробка питань ландшафтного паркобудування на базі дендропарку; розробка технології розмноження найбільш цінних видів рослин і впровадження їх в культуру; науково-просвітна робота в галузі ботаніки і охорони природи, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури. Найважливіші наукові досягнення: розроблено та модифіковано технології насіннєвого й вегетативного розмноження декоративних рослин, за якими щорічно вирощується понад 200 тис. саджанців, що використовуються в ландшафтних композиціях дендропарку та інших об'єктів у Лісостепу України. розроблено технології мікроклонального розмноження in vitro для багатьох декоративних та рідкісних рослин. створено розсадник фундуків площею 10 га. за матеріалами досліджень останнього десятиріччя опубліковано понад 800 наукових праць в тому числі 34 монографії. проведено архівний пошук, за яким встановлено архітектурний задум будівничих та відновлено історичні назви окремих композицій та малих архітектурних форм на основі образів з поеми Гомера «Одисея». впродовж останніх років у західній частині «Софіївки» побудовано новий парк площею 53 га, в якому з використанням новітніх досягнень садово-паркового мистецтва створено паркові композиції, в яких зосереджено основну частину колекційного фонду інтродуцентів дендропарку, яку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 № 73 внесено до реєстру Національного надбання.

Софія Костянтинівна Потоцька (пол. Zofia Potocka, Софія Клавоне, Софія (де) Вітт, Софія Челіче) — константинопольська куртизанка грецького походження, за однією з легенд була наложницею султана, співмешканка багатьох знаменитостей, шпигунка і авантюристка, зуміла стати польською аристократкою (титулованою графинею). Софія Костянтинівна Потоцька (пол. Zofia Potocka, Софія Клавоне, Софія (де) Вітт, Софія Челіче) — константинопольська куртизанка грецького походження, за однією з легенд була наложницею султана, співмешканка багатьох знаменитостей, шпигунка і авантюристка, зуміла стати польською аристократкою (титулованою графинею).