🗊Презентация Великдень. Календарні звичаї

Великдень Виконала учениця 10-А класу КЗО«ССЗШ№141»ДМР Орлик Анастасія

Календарні звичаї і обряди українців, як і росіян і білорусів, формально узгоджувались з річним літургічним циклом православної церкви, головними віхами якого були так звані дванадесяті свята і пости. Проте дійсною основою «побутових святців» був трудовий сільськогосподарський календар, який визначав життя землероба. Розроджувалась і клерикальна трактовка цих святкових дат. Календарні звичаї і обряди українців, як і росіян і білорусів, формально узгоджувались з річним літургічним циклом православної церкви, головними віхами якого були так звані дванадесяті свята і пости. Проте дійсною основою «побутових святців» був трудовий сільськогосподарський календар, який визначав життя землероба. Розроджувалась і клерикальна трактовка цих святкових дат.

Історія виникнення свята Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість. Воно відзначалося як свято Весняного Сонця і

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха. Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та СоломоНія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та СоломоНія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Тривалість Пасха Христова є найвищим, радісним і урочистим – святом свят. З апостольських часів християнська Пасха триває сім днів – чи вісім, якщо рахувати всі дні безперервного святкування Великодня до понеділка Хоми.

Символізм Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Походження назви «Великдень» За однією з версій назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."

Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичеськими культами.  Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів дохристиянства, і було пов'язане з язичеськими культами. 

Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив: — Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я. Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур: — Се моє! Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур. — Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице. — Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив: — Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я. Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур: — Се моє! Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур. — Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице. — Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба

Підготовка до свята До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називаєтся Страстна Седмиця.

«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» Великий піст - це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного православного свята - Світлого Христового Воскресіння.

Із самого початку тривалість Великого посту була сорокаденною Із самого початку тривалість Великого посту була сорокаденною Про це ми маємо свідчення, що йдуть від глибокої давнини. Сама назва Св. Чотиридесятниця зустрічається дуже часто у древніх письмових пам'ятках. Святителі Василій Великий і Григорій Ниський стверджують, що Великий піст в їх час існував всюди.

Історія Великого посту У сучасних уявленнях Великий піст співвідноситься з періодом поневіряння Христа в пустелі. Однак у посланні Афанасія Великого немає подібного згадки. Але, незважаючи на це, пост Святої Чотиридесятниці характеризується аскетичної підготовкою до грандіозного релігійного свята.

Як постити? Під час Велікоговенья рекомендується повністю виключити з їжі всі продукти і страви, які містять м'ясо і субпродукти. Молоко, сир, олію, риба, яйця і інша скоромна їжа знаходиться під забороною. Не варто забувати і про алкоголь, на який накладається табу на час Великого посту.

Великий піст 2017 «Дата посту щороку розраховується церквою за певною схемою, піст перед Великоднем 2017 року розпочнеться 27 лютого і триватиме шість седьмиц, які іменуються за порядковим номером, плюс ще Страсна седмиця. Таким чином, тривалість православного посту становить 48 днів, датою його закінчення стане 15 квітня, а неділю 16 квітня – буде днем свята Великодня.»

Святкування Великодня З самого початку існування Церкви християни проводили Великодню ніч в храмі Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!" 

Символи Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи,люди на свято пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.

Прикмети на Великдень

Що не край - то звичай У Франції улюблені великодні солодощі - це вироби із шоколаду: яйця, білі й темні зайчики, курчата, рибки - символ Христа, і дзвони? Є така легенда, що у Велику п'ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу, яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п'ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать.

Що не край - то звичай У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти: зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

Що не край - то звичай У Данії на Великдень діти відсилають своїм друзям та родичам листівки зі смішними віршиками-дражнилками. Прикрашають листівку проліском - першою весняною квіткою. А замість підпису ставлять крапки - скільки букв в імені автора, стільки й крапок. Доводиться відгадувати! 

Великодні традиції та обряди «У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів. Особливо колоритно відбуваються святкування в Закарпатті, цей край особливо багатий традиціями.» «У кожного з нас свято Великдень асоціюється з хресним ходом зі свічками, червоними ризами церковнослужителів, радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». До зовнішньої атрибутики свята можна віднести і улюблені з дитинства рум'яні паски з родзинками, розписні яйця — писанки.»

• пасхальне нічне богослужіння, яке здійснюється з особливою урочистістю, адже саме Великдень вважається найважливішою подією церковного року; • пасхальне нічне богослужіння, яке здійснюється з особливою урочистістю, адже саме Великдень вважається найважливішою подією церковного року; • пасхальне привітання або христосування зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» і триразовим поцілунком в щоку;

• вогонь, який символізує Боже Світло, від якого всі віруючі можуть запалити лампадки і свічки і понести їх додому; • вогонь, який символізує Боже Світло, від якого всі віруючі можуть запалити лампадки і свічки і понести їх додому;

пасхальна трапеза, яка настає після Великого посту, і відбувається зі свяченими пасками, писанками, які вважаються символом Воскресіння Христового, а також сирами та ковбасами; пасхальна трапеза, яка настає після Великого посту, і відбувається зі свяченими пасками, писанками, які вважаються символом Воскресіння Христового, а також сирами та ковбасами;

• хресний хід, який відбувається опівночі перед Пасхою від православного храму і супроводжується гучними піснями, а закінчується ранковим богослужінням; • хресний хід, який відбувається опівночі перед Пасхою від православного храму і супроводжується гучними піснями, а закінчується ранковим богослужінням;

• великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання. • великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання.

Народні звичаї • хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»; • катання на гойдалках; • ігри.

Базовий рецепт паски (для дяді Віні) Пропонуємо почати з простого рецепту приготування паски.  Нам потрібно наступний набір інгредієнтів: 2 ст. борошна 1,2 ст. молока 0,5 ст. цукру 250 г вершкового масла 25-30 г дріжджів 5 яєць сіль — за смаком

Молоко злегка підігріваємо. У невеликій кількості молока розпускаємо дріжджі і даємо їм спіниться. Змішуємо борошно з теплим молоком і дріжджами, ретельно перемішуємо і накриваємо чистим рушником або тканинною серветкою. Ставимо в тепле місце для бродіння. Молоко злегка підігріваємо. У невеликій кількості молока розпускаємо дріжджі і даємо їм спіниться. Змішуємо борошно з теплим молоком і дріжджами, ретельно перемішуємо і накриваємо чистим рушником або тканинною серветкою. Ставимо в тепле місце для бродіння. Поки піднімається тісто, відокремлюємо жовтки від білків. Жовтки розтираємо до білого кольору з цукром, а білки збиваємо в стійку піну. Вершкове масло розтоплюємо. У піднялося тісто додаємо жовтки, тепле масло і сіль, ще раз ретельно перемішуємо. Акуратно вводимо білки. Потім додаємо стільки борошна, щоб отримати достатньо густе тісто (це потрібно робити обережно, щоб не зруйнувати піну). Даємо тісту вдруге піднятися, потім добре вимішуємо і перекладаємо у форму, рясно змащену маслом і присипану борошном. Вона повинна бути заповнена до половини. Даємо тісту піднятися настільки, щоб воно зрівнялося з краями форми. Випікаємо до готовності при температурі 180 градусів.

Смачного!!! Смачного!!!