Описание слайда:
До 70-х рр. ХХ ст. гендер майже не розглядався у площині мовознавства. Коли ж відбувся так званий «гендерний вибух» у світовій лінгвістиці, Україна не стала осторонь цього процесу. Вагомий внесок у розбудову нового лінгвістичного підходу було зроблено зарубіжними (О. Бодальов, І. Гофман, Д. Зіммерманн, О. Каменська, А. Кириліна, М. Мід, Е. Сепір, М. Томська, К. Уест) та вітчизняними (А. Архангельська, О. Бессонова, Н. Герцовська, О. Горошко, М. Дмитрієва, Т. Маслова, Т. Осіпова, О. Семиколенова, Л. Синельникова, В. Слінчук, Л. Ставицька, Т. Сукаленко, С. Швачко) науковцями. Поширення гендерних досліджень, розроблення нових напрямів і методик вивчення в царині мовознавстві уможливили формування гендерної лінгвістики, або лінгвістичної гендерології. До 70-х рр. ХХ ст. гендер майже не розглядався у площині мовознавства. Коли ж відбувся так званий «гендерний вибух» у світовій лінгвістиці, Україна не стала осторонь цього процесу. Вагомий внесок у розбудову нового лінгвістичного підходу було зроблено зарубіжними (О. Бодальов, І. Гофман, Д. Зіммерманн, О. Каменська, А. Кириліна, М. Мід, Е. Сепір, М. Томська, К. Уест) та вітчизняними (А. Архангельська, О. Бессонова, Н. Герцовська, О. Горошко, М. Дмитрієва, Т. Маслова, Т. Осіпова, О. Семиколенова, Л. Синельникова, В. Слінчук, Л. Ставицька, Т. Сукаленко, С. Швачко) науковцями. Поширення гендерних досліджень, розроблення нових напрямів і методик вивчення в царині мовознавстві уможливили формування гендерної лінгвістики, або лінгвістичної гендерології.