Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни) - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №1

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №2

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №3

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №4

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №5

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №6

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №7

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №8

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №9

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №10

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №11

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №12

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №13

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №14

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №15

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №16

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №17

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №18

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №19

Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни), слайд №20

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Алкени (етиленові вуглеводні, олефіни). Доклад-сообщение содержит 20 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

АЛКЕНИ (ЕТИЛЕНОВІ ВУГЛЕВОДНІ, ОЛЕФІНИ) Алкенами називають вуглеводні, в молекулах яких між вуглецевими атомами є один подвійний С═С-зв’язок. Алкени утворюють гомологічний ряд загальної формули СпН2n. Ряд починається з етену СН2═СН2, який, часто називають етиленом. НОМЕНКЛАТУРА ТА ІЗОМЕРІЯ За номенклатурою IUPAC назви алкенів утворюють від назв відповідних алканів (з тим же числом атомів вуглецю), шляхом заміни суфікса –ан на - ен.

Слайд 2

Описание слайда:

Слайд 3

Описание слайда:

Назви залишків алкенів (алкенільних груп) утворюються приєднанням до назви алкена закінчення –ил (іл).

Слайд 4

Описание слайда:

Слайд 5

Описание слайда:

ПРОМИСЛОВІ МЕТОДИ ДОБУВАННЯ 1. Дегідрування алканів Дегідрування алканів відбувається при температурі до 600оС. 2. Виділення з продуктів крекінгу нафти та природного газу Газоподібні алкени - етилен, пропілен, бутилен виділяють з продуктів термічного крекінгу нафтопродуктів. Вміст нижчих алкенів (особливо етилену) в газах крекінгу тим вищий, чим вища температура крекінгу та довший час нагрівання. Алкени також утворюються при піролізі нафти та коксуванні кам’яного вугілля.

Слайд 6

Описание слайда:

ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ДОБУВАННЯ 1. Дегідратація спиртів (відщеплення або елімінування води) Особливо легко дегідратуються третинні спирти:

Слайд 7

Описание слайда:

2. Відщеплення галогеноводнів або галогенів від алкілгалогенідів дегідрогалогенування і дегалогенування) 2. Відщеплення галогеноводнів або галогенів від алкілгалогенідів дегідрогалогенування і дегалогенування) При дії на алкілгалогеніди спиртового розчину лугу утворюються алкени за рахунок дегідрогалогенування: Можливе також термічне відщеплення галогеноводню (при нагріванні): Під дією Zn, солей Cr (II), або LiAlH4, можна одержати алкени з дигалогено-похідних:

Слайд 8

Описание слайда:

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ Хімічні властивості алкенів зумовлені наявністю подвійного С═С-зв’язку, який складається з σ- і π-зв’язків. Електрони π-зв’язку розташовані дальше від атомних ядер, ніж електрони σ-зв’язку. Енергія π-зв’язку менша від енергії σ-зв’язку. Тому при дії різних реагентів (в першу чергу електрофільних) π-зв’язок розривається і відбувається приєднання атомів або груп атомів в місці розриву. Отже, для алкенів, в першу чергу, характерні реакції приєднання (А), але крім того, вони здатні вступати в реакції окиснення, полімеризації та деякі реакції заміщення (S).

Слайд 9

Описание слайда:

Реакції приєднання 1. Гідрування алкенів Алкени приєднують водень тільки в присутності каталізаторів, з виділенням тепла, ймовірно, за радикальним механізмом: 2. Галогенування До алкенів легко приєднуються галогени з утворенням насичених дигалогенопохідних

Слайд 10

Описание слайда:

Залежно від умов реакції, приєднання галогенів відбувається за йонним або радикальним механізмами. Залежно від умов реакції, приєднання галогенів відбувається за йонним або радикальним механізмами. При йонному приєднанні спочатку утворюється π-комплекс (комплекс з перене-сенням заряду або скорочено КПЗ), у якому відбувається зміна електронної густини молекул, що беруть участь в його утворенні. В результаті утворюється електрофільна частинка галогена, наприклад, Сl+, яка реагує з етеном, утворюючи карбокатіон або хлоронієвий йон:

Слайд 11

Описание слайда:

У випадку радикального приєднання галогенів (АR ) реакція відбувається таким чином: 3. Гідрогалогенування - приєднання галогеноводнів. Алкени реагують з галогеноводнями з утворенням відповідних алкілгалогенідів. Реакційна здатність галогеноводнів зростає в ряді HF < HCI < HBr < HI, який збігається з рядом зростання сили галогеноводневих кислот.

Слайд 12

Описание слайда:

Правило В.В.Марковнікова – у випадку приєднання галогеноводнів до несимет-ричних алкенів, водень приєднується до найбільш «гідрованого» ненасиченого атома вуглецю, тобто, до того, у якого більше атомів водню: Правило Марковнікова реалізується при йонному механізмі реакції (АE). Пояснення цього правила можна дати, розглядаючи стабільність проміжних карбокатіонів. Інтермедіат (1) вторинний карбкатіон буде стабільніший ніж (2) за рахунок кращої делокалізації його позитивного заряду:

Слайд 13

Описание слайда:

Пероксидний ефект М.Караша (1933). При радикальному механізмі приєднання галогеноводнів завжди відбувається проти правила Марковнікова. Цей механізм реалізується в присутності пероксиду водню. Пероксидний ефект М.Караша (1933). При радикальному механізмі приєднання галогеноводнів завжди відбувається проти правила Марковнікова. Цей механізм реалізується в присутності пероксиду водню. На першій стадії утворюється атомарний бром, який являє собою вільний радикал:

Слайд 14

Описание слайда:

4. Гідратація алкенів відбувається у присутності кислот за правилом Марковнікова Каталізатором процесу служить конц. сульфатна кислота Розроблені економічно вигідніші методи гідратації на твердих каталізаторах без H2SO4:

Слайд 15

Описание слайда:

Реакції окиснення Алкени легко окиснюються і залежно від природи окиснювача та умов реакції утворюються різні продукти. 1. Окиснення водним розчином KMnO4 (реакція Е.Е.Вагнера, 1888 р.). При окисненні розведеними водними розчинами KMnO4 в лужному середовищі утворюються гліколі: 2. Окиснення сильними окисниками Під дією сильніших окиснювачів (CrO3, HNO3, KMnO4(конц.), K2Cr2O7) відбувається розрив подвійного зв’язку з утворенням кислот та кетонів за схемою:

Слайд 16

Описание слайда:

3. Окиснення молекулярним киснем Окиснення алкенів киснем протікає різними шляхами, залежно від умов реакції. 3.1. Без каталізатора - окиснення напрямлене на розрив β-С-Н-зв’язку з утворенням гідропероксидів, які далі розпадаються на спирти та альдегіди. 3.2. У присутності каталізаторів одержують органічні оксиди (епоксиди)

Слайд 17

Описание слайда:

3. Окиснення озоном (озонування за Гаррієсом) Реакцію озонування використовують для встановлення будови алкенів і вона завжди протікає селективно за місцем подвійного зв'язку з утворенням пероксиду водню, та карбонільних сполук (альдегідів або кетонів). 4. Окиснення в присутності солей паладію Окиснення алкенів в присутності солей Pd (II) і води також приводить до утворення карбонільних сполук типу альдегідів або кетонів, але за іншою схемою:

Слайд 18

Описание слайда:

Реакції заміщення Цей тип реакцій не є характерним для алкенів. Їх слід розглядати як виняток, вони протікають за участю β-С-Н-зв’язків. До них відноситься так звана реакція аномального хлорування пропену:

Слайд 19

Описание слайда:

Реакції полімеризації Молекули алкенів здатні приєднуватися одна до одної за рахунок розщеплення π-зв'язків з утворенням димерів, тримерів тощо (реакція олігомеризації), або полімерів (реакція полімеризації). Полімери характеризуються великою молекулярною масою і відносяться до високомолекулярних сполук (ВМС). Їх молекулярна маса рівна кільком десяткам і, навіть, сотеням тисяч а.о.м. На загал до ВМС відносяться сполуки, молекулярна маса яких перевищує 20000 а.о.м. У випадку утворення сполук молекулярної маси 500-20000, реакція називається олігомеризацією Реакцією полімеризації з етилену синтезують поліетилен за схемою: n СН2 = СН2 → (─СН2─СН2─)n Етилен Поліетилен (мономер) (полімер)

Слайд 20

Описание слайда:

Аналогічно отримують поліпропілен, поліізобутилен, тощо: Фрагмент, що багаторазово повторюється в макромолекулі, називається елемен-тарною ланкою полімеру, а середнє число повторень п – ступінем полімеризації. Так, для поліпропілену: