🗊Презентация Екологічні інформаційно-вимірювальні технології

Екологічні інформаційно-вимірювальні технології Збір та опрацювання інформації 27.10.2016

Екологічні інформаційно-вимірювальні технології Екологічна інформація: 1. Первинна (лісовпорядження, землеустрій, ґрунтова зйомка, меліорація земель, система захисту рослин, система санітарно-епідеміологічної служби, рибне господарство тощо. Метеорологія, гідрологія. Моніторинг

Методи отримання: Методи отримання: безпосередні спостереження на відповідних станціях, постах, створах (метеорологічні, гідрологічні, океанічні, геофізичні, біологічні, фонові спостереження)

дистанційні засоби спостережень внаслідок прямих спостережень із супутників Землі, вертикальних зондувань, фотографічних і геофізичних зйомок, геостаціонарних спостережень

Форми збирання первинної інформації: прямі візуальні спостереження і бальні візуальні оцінки, прямий перерахунок об'єктів, використання технічних засобів вимірювання простих термодинамічних і хімічних змінних, відбори зразків для лабораторних аналізів

Форми обробки первинної інформації: класифікація й усереднювання числових показників за типами, пошук зв'язків між змінними на основі методів статистики, побудова відповідних апроксимальних залежностей

Вторинна Вторинна Методи отримання: упорядкування і опрацювання баз даних, отриманих за допомогою первинної інформації

Форми зберігання: Форми зберігання: Публікації, документація, звіти. Карти, таблиці, графіки. ГІС географічні інформаційні системи — комп'ютерні бази даних, поєднані з певними аналітичними засобами для роботи з просторовою інформацією

Форми обробки вторинної інформації: метод аналогій (досліджуваний об'єкт оцінюється відповідно до його типової моделі)

емпіричне узагальнення (вивчення зв'язків між явищами і процесами об'єкта дослідження)

моделювання (побудова фізичних, математичних, цифрових моделей) моделювання (побудова фізичних, математичних, цифрових моделей)

Приклад 1

Норми якості води (згідно ОБУВ і СанПиН 4630-88)

Результати вимірювань

Гідрохімічні та радіологічні показники проб води ріки Західний Буг

Автоматизована система контролювання якості води (1) Автоматизована система контролювання якості води (1)   Використання нових, сучасних приладів моніторингу забезпечує точність, достовірність, комплексність оцінювання забруднень водного середовища. Останнім часом у всьому світі впроваджуються автоматизовані системи контролю. Вони поки що виконують не всі необхідні функції, однак їх перевагою є безперервність вимірювань. Автоматизовані системи дають змогу автоматично здійснювати відбір проб води, вимірювання, оброблення та передавання інформації. Автоматизована система контролювання якості води – комплекс технічних засобів, що вимірюють у часі і просторі фізичні, хімічні і біологічні показники якості води, передають інформацію на центральний пункт управління і попереджають про порушення норм водокористування. Єдину систему моніторингу формують три рівні: засоби оперативного автоматичного контролю забруднення вод; пересувні і стаціонарні гідрохімічні лабораторії; центр опрацювання інформації, отриманої від автоматичних станцій, пересувних і стаціонарних лабораторій.

Автоматизована система контролювання якості води (2) Засоби оперативного автоматичного контролювання забруднення вод поділяють на дві групи: автоматичні станції контролю якості води (АСКЯВ) аналізатори За їх допомогою визначають низку показників якості води таких, як катіони та аніони, мінеральні речовини, специфічні (нафтопродукти, важкі метали, пестициди та ін.) та органічні забруднювачі. АСКЯВ – це комплексний багатофункціональний пристрій, що дає змогу без участі людини швидко отримувати, опрацьовувати, зберігати і передавати в центр інформацію про фізичні властивості і хімічний склад поверхневих вод. Аналізатори – це прилади, що дають змогу отримувати дані про хімічний склад води в умовах лабораторій або безпосередньо на місці біля водного об’єкта автоматичним або напівавтоматичним способом.

Автоматизована система контролювання якості води (3) Пересувні гідрохімічні лабораторії (ПГХЛ). Вони забезпечують оперативне контролювання якості води, яке неможливо здійснити за допомогою АСКЯВ, одержують інформацію безпосередньо на водному об’єкті й одночасно доставляють проби для детального аналізу в стаціонарних лабораторіях. Стаціонарна гідрохімічна лабораторія (СГХЛ). У постійній, гідрохімічній лабораторії можна робити хімічний аналіз води, визначати багато компонентів її хімічного складу, отримувати ту інформацію про якість води, яку неспроможні надати АСКЯВ і ПГХЛ.

Автоматизована система контролювання якості води (4) Центр оброблення гідрохімічної інформації.  Завданням центру є: опрацювання, систематизація та інтерпретація інформації, одержаної від АСКЯВ, ПГХЛ, СГХЛ; організація зв’язку з усіма ланками автоматизованої системи контролювання якості води і споживачами інформації; технічне обслуговування засобів; збирання, перевірка на достовірність, опрацювання, збереження і надання користувачам різноманітних видів інформації, зокрема оперативних короткострокових прогнозів стану водного об’єкта. Кількість спостережень, які здійснюються на різноманітних рівнях АСКЯВ залежно від поставлених завдань, коливається від 1–4 на місяць до 12 за добу. Використовуючи автоматизовану або автоматичну станції контролю якості води, можна контролювати водні об’єкти за кількома параметрами одночасно. Ці пристрої і прилади забезпечують відбір проб води безперервно або через певні проміжки часу.