🗊Презентация Конфлікт корпоративних інтересів та запобігання рейдерству і корпоративному шантажу

Курс лекцій КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Тема 7. Конфлікт корпоративних інтересів та запобігання рейдерству і корпоративному шантажу 7.1. Транспарентність та розкриття інформації як умова ефективного корпоративного управління. Шляхи розкриття інформації емітентами на фондовому ринку. Заборона використання інсайдерської інформації. 7.2. Зміст категорії «конфлікт інтересів». Класифікація конфліктів інтересів. Вплив конфлікту інтересів та основні його наслідки. Регулювання корпоративних конфліктів. 7.3. Поняття рейдерства та історичні передумови його появи. Механізм та типові рейдерські захоплення. Характеристика корпоративного шантажу. Заходи протидії рейдерству та корпоративному шантажу.

7.1. транспарентність корпоративної інформації У 2001 році Нобелівською премією було нагороджено одразу трьох американських економістів - Дж. Ейкерлофа, М. Спенса і Дж. Стігліця -за аналіз ринків з асиметричною інформацією. Як відомо, асиметричністю в розподілі інформації називається така ситуація, коли частина учасників ринку володіє інформацією, якою не володіють інші зацікавлені особи. Саме така асиметричність інформації є серйозною причиною, що породжує невизначеність ефективного використання засобів і ресурсів. Інформаційна прозорість (транспарентність) є вирішальним чинником в системі корпоративного управління, оскільки дозволяє інвесторові отримувати необхідні і об'єктивні дані для ухвалення обґрунтованих рішень про доцільність інвестування в конкретну компанію. Показником, зворотнім транспарентності, є непрозорість (opacity), яка включає три компоненти: непрозорість звітності (accounting opacity), інсайдерську непрозорість (insider opacity), інформаційну непрозорість (informational opacity).

Непрозорість звітності характеризує якість даних про прибутковість, що публікуються в офіційній звітності компанії. Високий ступінь непрозорості означає, що менеджмент використовує різну техніку управління прибутковістю (earnings management), щоби заховати прибуток. Непрозорість звітності характеризує якість даних про прибутковість, що публікуються в офіційній звітності компанії. Високий ступінь непрозорості означає, що менеджмент використовує різну техніку управління прибутковістю (earnings management), щоби заховати прибуток. Інсайдерська непрозорість вимірює загальний рівень інформаційної асиметрії, властивий компанії. Інформаційна непрозорість вимірюється через кореляцію прибутковості акцій компанії з ринковим індексом. У разі сильного взаємозв'язку з рухами ринкового індексу котирування акцій компанії містять мало інформації щодо діяльності компанії. І навпаки, при слабкій кореляції ціни, очевидно, відображають специфічну інформацію про фірму.

Розкриття інформації емітентами Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Додаткові вимоги до розкриття інформації емітентами цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Обов’язкове оприлюднення інформації про власників значних пакетів акцій (10 % та більше)

Інформація обов’язкова для розкриття емітентами

Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: o розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; o опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; o розміщення на власному веб-сайті. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.

Інсайдерська інформація

Заборона використання інсайдерської інформації

7.2. Корпоративні конфлікти, його наслідки.Запобігання і регулювання

Корпоративні конфлікти в ато З початку конфлікту бізнес активно використовує АТО для списання боргів і відходу від розрахунку за позиками: тут в ходу найрізноманітніші варіанти – від інсценування фізичного зникнення людини в зоні АТО до переписування боргу на людей, зареєстрованих за місцем проживання на Донбасі. Однією з нових схем, які поширюються останніми місяцями, стало використання судів із території проведення АТО. Після того, як частина України опинилася в «сірій зоні», до того моменту, коли законодавчо були врегульовані питання здійснення правосуддя на території АТО, суди в тих регіонах продовжували розглядати справи, хоча по факту ті регіони вже не контролювалися Києвом. Це призвело до того, що було прийнято цілу низку – десятки, сотні судових рішень – оскарження яких з тих чи інших причин тепер утруднене. Всі матеріали скандальних справ фізично не передаються в не зачеплені бойовими діями регіони, а знаходяться в архіві на території АТО. «Звісно, цим скористалися рейдери. Вони і раніше користувалися послугами таких судів, а тепер можуть отримувати потрібні рішення заднім числом. Оскільки перевірити, коли саме ухвалене рішення, неможливо

7.3. Поняття рейдерства, його механізм та заходи протидії

Рейдерство в Україні В 2014 році Український інститут дослідження екстремізму (далі – Інститут) здійснив своє перше дослідження «Екстремізм в Україні – 2014: прояви, тенденції, прогнози». Одним з небезпечних проявів екстремізму було зафіксовано економічне рейдерство, яке негативно впливає на інвестиційний клімат в країні, знищує підприємницьку активність, зрештою, є чинником економічного занепаду держави та ставить під питання виконання Угоди про Асоціацію України та Європейського Союзу. «Економічне рейдерство як комплекс дій, спрямованих на відчуження майна шляхом зміни права власності із використанням нелегітимних методів у правовій системі держави та наступним захопленням власності через застосування або загрозу застосування насилля». Головний критерій відмінності між «недружнім поглинанням» та «рейдерством» – законність дій сторони, котра зацікавлена в контролі над активами. Рейдерство – це протиправний, незаконний перерозподіл власності. Навіть цілком законна операція стосовно поглинання активів підприємства стає рейдерським актом, якщо хоча б на одному з її етапів застосовуються незаконні методи. http://uire.org.ua/wp-content/uploads/2015/03/Reyderstvo-doslidzhennya-UIRE.pdf

Рейдерство січень-лютий 2015 р.

ТОП-5 рейдерських атак 2014-2015

Поняття рейдерства та історичні передумови його появи В отношении причин разгула рейдерства респонденты выделили несколько основных моментов. 1. Одной из главных причин была названа масштабная коррупция, слабость правоохранительной системы и судов. 2. Вторая причина – слабость законодательной базы. 3. Третья – рост благосостояния, рост активов как производственных, так и недвижимости и земли. 4. Четвертая - неэффективное использование собственности, потому что собственность не является неприкасаемой. Собственность – это то, что можно отнимать. 5. Пятая - низкий уровень предпринимательской культуры. Собственники компании больше думают о развитии бизнеса и о взаимоотношениях с административными органами власти, и значительно реже - о потенциальном захвате. 6. Несколько респондентов особо подчеркнули слабость рыночных институтов. Рыночные институты, по мнению экспертов, не являются сегодня настоящими регуляторами в рыночной среде. 7. Еще одной косвенной причиной является равнодушное, а местами даже агрессивное отношение общества к бизнесменам и частной собственности в принципе

Механізм та типові рейдерські захоплення Основные методы рейдерских захватов, как показало исследование, состоят в следующем:  Мошенничество. Подделка документов: фальсификация протоколов собраний акционеров, взятки регистраторам, изготовление фальшивых документов, подкуп чиновников и т.д.  «Гринмейл». Психологическая атака. Этот способ можно отнести к квазизаконным методам. Он не входит в откровенный конфликт с законодательством, но оказывает психологическое давление на собственника.  Силовой захват. Явно незаконный способ отъема собственности (постепенно уходит в прошлое).  Банкротство. Методология банкротства сейчас используется в меньшей степени, т.к. более-менее проработан закон о банкротстве.  Административные методы со стороны местных или государственных властей.  Скупка акций. Размывание собственности миноритариев путем дополнительной эмиссии акций без учета прав миноритариев – квазизаконный метод.

современных рейдеров можно разделить на четыре основных типа. Тип 1. Новый предпринимательский класс (или рейдеры-заказчики). Это, как правило, люди, получившие хорошее образование, которые отлично разбираются в юриспруденции, психологии и, безусловно, современном законодательстве. Это бизнесмены, которые немного опоздали к приватизации, и поэтому сейчас захватывают чужие объекты. Тип 2. «Белые воротнички» криминального сообщества. Эти люди из тех, кто выжил в «шальные» 90-е годы. Они совершенно закрыты и не стремятся быть публичными. Этот тип рейдера обычно владеет механизмами воздействия на судебную и исполнительную власть и на правоохранительные органы. Тип 3. Исполнители-«отморозки» и исполнители-профессионалы. Обычно захваты осуществляют рейдеры-исполнители. Это могут быть как профессионалы, так и «дилетанты-отморозки». Исполнители – молодые люди 23-30 лет, приехавшие из провинции в крупные города. Это полностью отмороженные люди. За 1500-3000 долларов они будут жечь и убивать, - говорит эксперт. А исполнители-профессионалы, хорошо знают, как облекать абсолютно незаконные действия в квазизаконную форму. Тип 4. Государственные чиновники. По мнению подавляющего большинства респондентов, самый распространенный тип рейдера сейчас – это именно государственный чиновник. Эксперты убеждены, что уже давно сформировалось понятие государственного рэкета.

Степень опасности рейдерства определяется несколькими факторами. 1. Силовой и коррупционный передел собственности связан с коррумпированными правоохранительными органами и коррумпированными органами судов. 2. Рейдерство – источник легализации криминальных сфер. 3. Рейдерство не занимается реальной экономикой и не направлено на решение реальных задач страны. Рейдерство как сверхзадача может «иссушить экономику». 4. Рейдерство, которое есть в России, снижает ее инвестиционную привлекательность, т.к. это один из дополнительных рисков для инвестиций. 5. Экономический ущерб от рейдерства, по мнению подавляющего большинства респондентов, оценить весьма сложно, потому что рейдерство часто происходит в скрытых формах. 6. Рейдерство не только компрометирует экономическую политику государства, но и подрывает престиж России на международной арене. Имиджевый ущерб настолько велик, что он мешает инновационной политике. 7. Рейдерство влечет за собой последствия и в социальном плане: повышается уровень коррупции в государстве, страдают люди, которые лишаются работы.

Эффективные методы борьбы с рейдерством как показало исследование, могут быть следующими:  Прежде всего, это ликвидация коррупции. Криминал не должен «крышеваться» правоохранительными органами.  Нужен независимый суд. Необходимо, чтобы понятие «свой судья» исчезло из оборота.  Очень важно использовать методы социального прогнозирования с привлечением научных институтов.  Совершенствование законодательства. В законах все должно быть прописано ясно, чтобы не было возможности для двоякой трактовки.  Нужна независимая и честная следственная структура. Должна быть подготовлена специальная группа следователей, которым необходимо изучить все тонкости рейдерских захватов.  Необходимо улучшение защиты бизнеса, методичное выстраивание системы отношений собственности, которая будет обретать легитимность в широком смысле слова: и правовую, и социальную.  Необходимо развитие современных демократических институтов власти: свободных, независимых средств массовой информации, самостоятельных ветвей власти.  Должна быть узаконена одна государственная контора, которая ведет учет активов предприятий. Она должна головой отвечать за все изменения, которые туда вносятся, - предлагает один из респондентов.

Формування державних механізмів протидії рейдерству має передбачати розробку і реалізацію комплексу заходів, у тому числі удосконалення чинного законодавства та реформування судової системи захисту прав учасників господарських товариств. Так, до таких заходів модна віднести: - внесення в чинне корпоративне законодавство змін щодо детального регулювання процесів злиттів і поглинань підприємств або прийняття спеціального закону, який би регулював саме ці питання; - прийняття змін до Закону України “Про третейські суди” в частині заборони їх участі в рейдерських захопленнях (щодо місця проведення розгляду справи за місцезнаходженням третейського суду, підвищення відповідальності третейських суддів); - узагальнення Верховним Судом України та Вищим господарським судом судової практики щодо корпоративних спорів; - введення в Цивільний кодекс України норми, яка б передбачала обов’язкове повідомлення боржника про купівлю-продаж його боргів, під загрозою розірвання таких договорів; - створення реєстру фізичних та юридичних осіб, які вже були задіяні в рейдерських схемах; - вжиття заходів щодо забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, тобто зобов’язання суддів викладати всі судові рішення в Єдиний державний реєстр; - скорочення термінів ведення справ у судах; - посилення контрою за діями виконавчої служби та нотаріату, які відіграють значну роль у рейдерських захопленнях; - внесення до Кримінального кодексу України самостійного нового складу злочину – “рейдерство”. Однією з кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого цією нормою, доцільно було б визначити вчинення рейдерства організованою групою, а також участь у ньому службових осіб правоохоронних, державних органів та суддів; - підвищення рівня поінформованості суспільства про рейдерські захоплення, висвітлення в ЗМІ шляхів і методів протидії рейдерству.

Протидія рейдерству бізнесом Учасники господарських товариств (ФОП, акціонери АТ) мають постійно здійснювати наступне: – наявність чіткої схеми управління підприємством; – здійснення систематичного аудиту стану справ на підприємстві; – регулярна перевірка стану документів щодо реєстрації підприємства а також супутніх документів (реєстр власників, тощо); – контроль за станом дебіторської заборгованості; – мотивування персоналу: персонал, який отримує заробітну плату не в конвертах, який забезпечений соціальними пільгами, завжди буде залишатися на боці свого роботодавця; – юридична грамотність при прийнятті рішень щодо допуску до перевірки, адже відомо, що участь державних органів теж може мати місце при рейдерстві. На жаль, обмежене коло бізнесу знає, що судова практика в Україні розвивається таким чином, що навіть у випадку допуску до проведення перевірки, яка в подальшому може бути визнана незаконною, не є основною підставою для скасування незаконних наслідків такої перевірки (податкове повідомлення рішення, тощо) – прояв PR-активності. Спільнота повинна знати чим живе бізнес, тим більше якщо цей бізнес є соціально адаптованим; – надійна охорона підприємства.

Бізнес і ато Змінюється політична картина, популярними стають фонди і трасти. Фонди – у Ліхтенштейні, а трасти – на Британських Віргінських островах. Фундації в Ліхтенштейні можна передати корпоративні права й отримувати дивіденди. Відібрати корпоративні права неможливо, бо їх передано в управління фонду. Фонд не є їхнім власником. По суті, за такої схеми унеможливлена конфіскація, рейдерське захоплення чи стягнення за судовим рішенням свого майна, оскільки неможливо встановити власника. Так, фізично контролювати роботу підприємств у зоні АТО дуже непросто. Відповідно до закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», введено мораторій на: нарахування штрафів і пені за тілом кредиту, нарахування пені та штрафів за несвоєчасну оплату комунальних послуг, проведення перевірок на підприємствах, які ведуть діяльність у зоні АТО. Також суб'єктів господарювання, що працюють на цій території, звільнено від оплати оренди за користування державним і комунальним майном, від плат за землю державної та комунальної форм власності. Від виконання своїх обов'язків звільняють платників єдиного внеску.

http://uire.org.ua/publikatsiyi/osnovni-napryamki-zapobigannya-reyderstvu-v-ukrayini/ http://forbes.ua/ua/business/1381225-biznes-u-tini-ato-vse-spishe http://forbes.ua/ua/business/1386886-za-zakonami-voennogo-chasu-v-ukrayini-pochastishali-korporativni-konflikti